це наш загальний розум
це місце здійснення всіх злочинів
але там немає більше жертв одні кати
такі що й самі постраждали
але сторицею віддали
щодень виходять на роботу у наші сни
там серед дня заплічні ночі
вони майстри
де розум розкладений на шахівниці
а чорні і білі грають в одне

правильне чергування світла і тіні
і ви перелистуєте себе у відтінках
зупиняючи кожну мить де вже немає
а чи було життя

занадто багато людей
і всі вони ворушать губами
хочуть говорити мовити оповідати віщати….
я дивлюся на поверхню цієї
рухливої каламуті і чую

крик куми в тумані
розпачливий відразу на два боки
коза зірвавши ретязь повіялась у шкоду
а кум подався до сибіру
качати нафту москалям