читаю хроніки повстань…
предки мої героїчні
де ж ви тоді обісрались…
в своїх князях в своїх гетьманах
от і знов….
свою землю ми не отримали у спадок
ми позичили її в дітей
і може обікрали внуків
в недовершених будовах наших розмов
дичавіє цивілізація
уже з плазмовими мечами
я йду залишаючи вас із посмішкою
своєю
діодні вікна
об-єм засунутий в голову як площина без дна
для обмежених без границь
бездонність у рамках дивись (більше…)
господи наш mudry.pro
а тепер уяви що адам і єва послухали тебе
але дійшло лише тепер
сад вирубаний змій поплатився шкурою
добро і зло десь в шоколаді (більше…)
я слухаю як муркоче на колінах кіт
ще недавно здавалось що здох
все менше чути про розум
вже більше відають як виглядає мозок
ніби в сірому безіменному небі
сірий донецький степ
в сірому безіменному небі
легко голову згубить (більше…)
офіційний сайт поета Миколи Біденка