ххх
надрив самотності
знаки глюки на губах –
з гербарію посмішок рисочки надломані
білим кольором
пустоту його я роздвоюю –
чорна лінія мій спектр

смикнулась секунда назад
вернулася кров голубою
якою юшкою вмиється серце
таким буде колір солоний

рівно пусто холодно
нечутним голосом торкають кроки оглянувшись
я ловлю лише пам’ять в щезноті обличчя (більше…)