Збірка Шизоаналіз

2013

* * *

коли неймовірне стає минулим, чи можемо ми припустити, що воно вийшло за межі своїх емпіричних границь і стало доконаним фактом чи елементом дійсности. наскільки тісно явища, що відбуваються в границях неймовірности, пов'язані з доступною нам ренеальністю. досяжність яких елементів окреслює нам границі між ймовірним і неймовірним і де вони проходять – на грані вичерпання віри і знань, чи за інобіччям їх обох. чи вірне відчуття, що освоєння реальности можливе тоді, коли щось переступає границі нам назустріч, коли відбувається вихід в дивовижне і там, залежно від нашої спроможности, спостерігається адаптація в знанні або вірі, але, так чи інак будь-яка дія чи процес в межах світлового конуса передбачає присутність часу. чи можемо ми припустити, що, відбувшись як минуле, воно стало доступним для нашого пізнання, оскільки, підпавши під категорію часу, мусило зазнати змін, а отже набути категорії реальности.
але чи завжди те, що стає минулим, проходить як елемент реальности. адже система вимірів, у рамках якої відбулось явище, може бути назавжди або тимчасово (частково) недоступною для свідомости. як для свідомости окремої людини, так і для можливостей виду homo sapiens. чи не є неймовірне лише умовністю (проте необхідною) в процесі сприйняття дійсности. з огляду на це феном віри в бога є одним з найвеличніших здобутків людства. оскільки цим людина виводить себе в зону дивовижного, де неймовірне та ймовірне стали доступними одне для одного, а відтак віра в бога робить значущою і віру в себе.
відмова дверей

що може обмежити поняття бога – лише безмежність нашої обмеженої віри. будь-яка річ на певній глибині пізнання вичерпує нашу спроможність і перестає усвідомлюватись. парадокс виникає там, де його ніхто не чекає — річ якою ти володієш реально, думаєш, що маніпулюєш нею, раптом стає недосяжною лиш через те, що ти поглибив свої знання про неї. знесмислення пізнання кидає у відчай. але це невиразне тривожне відчуття, що за всім сущим криється творець – і, як допускає всяка віра, – в якомусь слові чи якомусь числі може відбутися з'ява бога, і є страх великий, що наша віра його не впізнає. тому людей і ваблять, як дитяча хованка, неопізнані – не обов'язково літаючі, але обов'язково зникаючі – відсутні об'єкти.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Ваш відгук

поет Микола Біденко

офіційний сайт поета Миколи Біденка


Яндекс.Метрика